Термошок скла: причини, ризики та способи запобігання

Основні ознаки:

• Тріщина починається від краю скла.
• У місці виходу тріщини відсутні механічні пошкодження (сколи, подряпини), які могли б свідчити про зовнішній удар.
• Далі тріщина може поширюватися хаотично, часто розгалужуючись на кілька променів, іноді з характерними вигинами.

Основні ознаки:

• Коефіцієнт поглинання сонячної енергії: Чим вище цей показник у зовнішнього скла, тим сильніше воно нагрівається.
• Сонцезахисні та декоративні плівки: Наклеювання плівок на внутрішню або зовнішню поверхню підвищує поглинання енергії та створює небезпечний температурний градієнт.
• Локальне затінення: Виступи фасаду, близьке розташування дерев або сусідніх будівель створюють зони з різною інтенсивністю нагріву на одній площині.
• Конструктивні особливості: Наявність жалюзі або гардин, що щільно прилягають до скла, перешкоджають відведенню тепла.
• Нахил скління: Похилі та горизонтальні конструкції нагріваються інтенсивніше за вертикальні, а умови тепловіддачі у них відрізняються.
• Кліматичні умови: Найбільш критичний період — рання весна, коли сонце вже активне, а температура повітря залишається низькою. Також небезпечними є значні добові перепади температур.

Фактори, що ускладнюють експлуатацію

Ситуація погіршується, якщо:

• Використовуються двокамерні склопакети з низькоемісійним склом (вони краще утримують тепло всередині, що підвищує температуру скла).
• Застосовуються асиметричні дистанційні рамки або склопакети великого формату.
• Склопакети виготовлені для іншої висоти над рівнем моря (зміна атмосферного тиску створює додаткове навантаження на скло).
• На склі присутні мікропошкодження або подряпини, отримані під час транспортування чи монтажу.